Я згадую як раніше я одного разу прийшов додому, зайшов у вітальню, а у мого батька на столі стояв ноутбук з загрузочним World of Tanks чи то був War Thunder, або що це було я особливо не пам'ятаю.
Мені здається тоді мені дали спробувати побавитися, але через поганий інтернет далі загрузочного екрана я так і не дійшов, і от років певно після 7-9 років с того моменту я завантажив на консоль Playstation 4 гру яка зветься War Thunder, потім видалив її бо вона здалася мені не особо цікавою, потім по проханню батька я скачав World of Warships. Батькові дуже подобалось бавитися в кораблі, але я видалив їх через нестачу місця для обновлення іншої гри, я ще був здається тоді качав і World of Tanks Modern Armor, і War Thunder, але мені все не подобалося, в березні 2023-2024 я був скачав World of Tanks на свій вже оновленний ПК, гра потянула, я був радий, але після пари боїв я закинув гру бо вона мені здалася не цікавою, в жовтні 2024 я почав бавитися в War Thunder з ПК, і почав бавитися World of Tanks Blitz з мобільного телефона, і так я пробавився з жовтня по лютий до поки інтерес до "Танко-Літаково-Корабельно-Гелікоптерної" грінділки як я вважаю не згас, в березні 2025 року, саме місяць як пройшов після мого закиду War Thunder, я установив World Of Tanks використовуючи Wargaming.net Launcher, бавився дуже довго на лаунчері. Але вже під осінь 2025 року я перейшов на steam. Основною причиною переходу стало те що я дуже сильно полюбляв дивитися на наігранні години і згадувати всі мої невдачі та вдачі в грі, всі яскраві як раннє небо, і всі тусклі як зимова ніч ігрові перемоги та поразки, ну а в лаунчері такого просто не було. Я перейшов, відігрував бої, був спитав батька у що він тоді був грав? У той день що я зайшов до вітальні і побачив ноутбук, він відповів що начебто він грав в World of Tanks. Я грав, березень-вересень, майже не сварився зі своїми "Коллєгами" з якими ми бавились іноді разом. Дотого-ж відкрив свою рефералку і запросив по ній пару своїх друзів, але так як вони закинули гру я їх видалив і запросив інакших з одним з яких ми вже є на перед останньому етапі реферального контракту. В грудні та січні я дуже багато задонатив (близько 900-1.200) гривень і згодом вибив декілька 3-Д стилів та Китайський BZT-70, гра мені не дуже подобалася раніше коли я грав в не менш відомий War Thunder, але я переріс цей момент який би я назвав "момент ненависті до аркадних ігор", і зараз просто насолоджуюся і проіграшами, і перемогами в цій чудовій грі яку назвали World Of Tanks. Життя коротке, навчання не особливо получається, але що разу як я заходжу в World of Tanks і відіграю навіть проіграшний матч, я тішуся тим що я даю відсіч більш сильним гравцям, так сказати "зливаюсь, але зливаюсь не в суху" іноді так, іноді ні. Я дуже вдячний Wargaming за гуманітарну, та звичайну підтримку яку вони колись надіслали моїй країні яка зараз знаходиться в стані війни з інакшою країною-агрессором. І дуже вдячний World of Tanks як грі яка в цьому темному світі находе чим радувати мене, та моїх друзів, та інакших людей на цій планеті. Це відчувається більше чим просто гра, це щось рідне, особливо після розуміння того що у моїй сім'ї я не перший хто в таке бавиться. Це дивне відчуття, дуже дивне та неменш тепле.