Деяким іграм краще залишатися у нашій пам'яті. Не треба діставати їх із запорошених полиць і намагатися пограти в них знову. Розчаруєтесь. Забагато часу пройшло, відеоігри дуже змінилися ща цей час, надто звикли ми до того, що ігри піклуються про нас і намагаються зробити нам приємно. Але чверть століття тому ситуація була зовсім інакшою. Ігри знущалися з нас, домінували і принижували. Ігри вимагали майстерності. Ігри були не для слабких духом. Але ми не здавалися. Здебільшого через те, що вибору в нас не було.

Перша частина GTA – саме така. Вона не дбає про те, щоб тобі було зручно. Вона кидає тобі виклик. Тут немає зручного управління, сейвів, карти... майже нічого немає. Нічого, що могло б полегшити життя. І доходити до всього доведеться самому. Вчитися, довго та болісно. Але нагорода варта цих зусиль. Довгоочікуваний мільйон, який ти вириваєш із пазурів цього міста. Точніше, трьох міст. Два з яких відкриються, якщо ти не зламаєшся ще на першому.

Grand Theft Auto зразка 1997 зовсім не схожа на сучасні ігри серії. Але деінде вже проглядають паростки майбутньої величі. Тут є купа знайомих деталей, що перейшли в усі ігри серії та стали її візитною карткою. Поліцейські погоні, рівень розшуку, розкидані містом бонуси, перефарбування, щоб втекти від копів, завдання з викрадення особливих машин. Навіть такі деталі, як музичні радіостанції у машині – все це з'явилося вже тут. І коли бачиш це, відчуваєш якесь особливе піднесення...

...за умови, що гра взагалі запуститься. Я намагався її запускати на Windows 10, на XP, навіть у досбоксі - кожна версія має свої унікальні критичні проблеми. На жаль, Rockstar зовсім закинула власну класику - навіть на їхньому сайті, де раніше можна було завантажити перші дві частини GTA, зараз висить таке повідомлення: "The Rockstar Classics free download series is currently unavailable". Та й у Steam вона більше не продається навіть у бандлі з іншими частинами, як це було раніше. Дуже шкода. Завжди цікаво подивитись, з чого все починалося.

У будь-якому випадку, GTA 1 назавжди залишиться у наших серцях.
Легендарна гра.
Грати в неї, звісно, не треба.