Deus Ex – одна з моїх найулюбленіших франшиз. Ця частина не розчарувала, але після неї в мене сумні емоції.

• Глибокий геймплей
  Він дозволяє повноцінно відігрувати агресивного солдата, тихого шпіона тощо. Це працює на рівні вдосконалення специфічних аугментацій/варіантів проходження кожного завдання/реакцій гри на дії гравця. Я втомився від постійного екшну в нещодавно пройдених мною іграх, тому тут вирішив повністю без насилля все пройти. Гра взагалі цьому не заважала, а отже я отримав море задоволення від подібної свободи; кожна механіка працює на твоє задоволення.
  
  
• Переконлива атмосфера
  Виглядає гра набагато краще попередньої частини. Красивіше стало не лише графічно, але й стилістично. Але головне те, що ти постійно відчуваєш себе частиною світу гри; місцеві постійно обговорюють актуальні теми, хвилюються за рідних та кажуть ще щось доречне. З ворогами теж приємно попрацювали; поліція виглядає та діє переконливо, всі інші – також мають сенс свого існування.
  
  
• Гостросоціальний сюжет
  Він доступно розкриває рідкісну тему ілюмінатів, піднімаючі питання існування прав у певної групи населення. Так, головна історія може здатися трохи edgy та наївною, але її оточення занадто гарно виконано, щоб задавати багато запитань. Автори обігрують багато тем, особливо мені зайшов жорстокий погляд на маніпуляції ЗМІ. Адекватні твісті та гідних злочинців також не забули. Вони концентровано розвиваються, в них віриш, вони дивують.
  
  
• Цікавий відкритий світ
  Його наявність – це новинка жанру для мене. Так, він малий і розділений на багато частин, але він щільно забитий курйозним контентом, який хочеться знаходити. Я постійно зустрічав слушні приземлені ситуації, які не намагаються кричати про свою важливість; я вважаю, що зробити подібне в грі такого жанру, не нашкодивши зануренню – це велике досягнення.

• Неадекватні завантаження
  Обережно, у вас, судячи з мого досвіду та форумів гр, інколи будуть безкінечні завантаження на великих рівнях; я знайшов лікування лише на останніх пяти часах гри (прийшлося лізти в «Панель управління NVIDIA»). Інша проблема цих екранів – їх кількість. Настільки насичене місто в 2017-му, мабуть, було неможливо зробити, тому для подорожі у кожний район потрібно чекати 15-20 секунд «поїздки в метро». А відправляти туди-сюди вас будуть доволі часто.
  
  
• Різка кінцівка
  Я навіть нервово посміхнувся, коли на черговій кат-сцені мені дали досягнення за закінчення гри. Я спершу не міг повірити, що це кінець. Я не відчув жодних попередніх натяків на фінал, відчуття ніби в планах було набагато більше. Так, історія обривається, хоч і з обґрунтованим кисло-солодким відчуттям. Найсумніше те, що ми можемо і не побачити продовження пригод Адама. Сподіваюся, у видавця все буде добре і він дасть авторами гроші на фінал сюжету.

Базовано зроблений Immersive Sim в приємному, унікальному темному сетингу кіберпанку.

Геймплей відпрацьований до максимального рівня задоволення кожної з потреб гравця. Єдине, що може засмутити – відчуття незавершеності сюжету.

★★★★☆

[h1][b]Вступ[/b][/h1] Deus Ex – одна з моїх найулюбленіших франшиз. Ця частина не розчарувала, але після неї в мене сумні емоції. [h1][b]🟩 Здивувало[/b][/h1] [list] [*][b]Глибокий геймплей[/b] Він дозволяє повноцінно відігрувати агресивного солдата, тихого шпіона тощо. Це працює на рівні вдосконалення специфічних аугментацій/варіантів проходження кожного завдання/реакцій гри на дії гравця. Я втомився від постійного екшну в нещодавно пройдених мною іграх, тому тут вирішив повністю без насилля все пройти. Гра взагалі цьому не заважала, а отже я отримав море задоволення від подібної свободи; кожна механіка працює на твоє задоволення. [*][b]Переконлива атмосфера[/b] Виглядає гра набагато краще попередньої частини. Красивіше стало не лише графічно, але й стилістично. Але головне те, що ти постійно відчуваєш себе частиною світу гри; місцеві постійно обговорюють актуальні теми, хвилюються за рідних та кажуть ще щось доречне. З ворогами теж приємно попрацювали; поліція виглядає та діє переконливо, всі інші – також мають сенс свого існування. [*][b]Гостросоціальний сюжет[/b] Він доступно розкриває рідкісну тему ілюмінатів, піднімаючі питання існування прав у певної групи населення. Так, головна історія може здатися трохи edgy та наївною, але її оточення занадто гарно виконано, щоб задавати багато запитань. Автори обігрують багато тем, особливо мені зайшов жорстокий погляд на маніпуляції ЗМІ. Адекватні твісті та гідних злочинців також не забули. Вони концентровано розвиваються, в них віриш, вони дивують. [*][b]Цікавий відкритий світ[/b] Його наявність – це новинка жанру для мене. Так, він малий і розділений на багато частин, але він щільно забитий курйозним контентом, який хочеться знаходити. Я постійно зустрічав слушні приземлені ситуації, які не намагаються кричати про свою важливість; я вважаю, що зробити подібне в грі такого жанру, не нашкодивши зануренню – це велике досягнення. [/list] [h1][b]🟥 Засмутило[/b][/h1] [list] [*][b]Неадекватні завантаження[/b] Обережно, у вас, судячи з мого досвіду та форумів гр, інколи будуть безкінечні завантаження на великих рівнях; я знайшов лікування лише на останніх пяти часах гри (прийшлося лізти в «Панель управління NVIDIA»). Інша проблема цих екранів – їх кількість. Настільки насичене місто в 2017-му, мабуть, було неможливо зробити, тому для подорожі у кожний район потрібно чекати 15-20 секунд «поїздки в метро». А відправляти туди-сюди вас будуть доволі часто. [*][b]Різка кінцівка[/b] Я навіть нервово посміхнувся, коли на черговій кат-сцені мені дали досягнення за закінчення гри. Я спершу не міг повірити, що це кінець. Я не відчув жодних попередніх натяків на фінал, відчуття ніби в планах було набагато більше. Так, історія обривається, хоч і з обґрунтованим кисло-солодким відчуттям. Найсумніше те, що ми можемо і не побачити продовження пригод Адама. Сподіваюся, у видавця все буде добре і він дасть авторами гроші на фінал сюжету. [/list] [h1][b]Висновок[/b][/h1] Базовано зроблений Immersive Sim в приємному, унікальному темному сетингу кіберпанку. Геймплей відпрацьований до максимального рівня задоволення кожної з потреб гравця. Єдине, що може засмутити – відчуття незавершеності сюжету. ★★★★☆