"Ігрова майстерня "Віфезда"
представляє
Старовинні сувої V
"Небокрай"

- Гей, ти! Нарешті прокинувся! Кордон намагався перейти, еге ж? Потрапив прямісінько до Імперської засідки - як і ми, та ось цей крадій.
- Кляті гадамаки. Небокрай був файним місцем доки не з'явилися ви. Московія була ледачою та доброю. Вони саме вас шукали. Я вкрав би цього коня врешті решт, та був би вже в Волохії. Ось ти. Ти та я - ми не повинні були потрапити в цю халепу. Москалі шукалигайдамак.
- Наразі ми всі брати та сестри у кайданах, крадій.
- Ей ві! Варєжку закройтє!

- А з цим вуйком що не так?
- Поввічливіше! Ти розмовляєш з самим Степаном Буревієм! Справжнім Царем Руським!
- Степан? Князь Галицький? Ти керманичгкайдамак. Але якщо вони й тебе зхопили... Боже милосердний! Куди вони нас везуть?
- Не знаю, але в Вирії на нас мабуть вже чекають.
- Не може бути! Цього не може бути!

- Ти з якого села, конокраде?
- А тобі що?
- Останні думки українця повинні бути з батьківщиною.
- Я... з Конотопу я.

- Здравія желаю, Ґєнєрал Талін. Палач ужє ждьот.
- Харашо. Таґда закруґляємся.
- Свята Богородице... Юрію, Борисе та Глібе. Допоможіть мені!
- Ви лише подивіться на нього. Генерал Талін, воєвода. Та мабуть Речь Посполіта теж їх підтримує. Бісові ляхи. Звісно це їх рук справа!

- Чому ми зупинилися?
- А ти як вважаєш? Приїхали. Пішли. Навіщо змушувати святих чекати.
- Ні! Зупиніться! Ми не повстанці!
- Зустрічай смерть з відвагою, крадій.
- Скажить їм! Ми не з вами! Це помилка!

- Шаґ впєрьод когда вас називают! Па-очєрєді!
- Імперія полюбляє свої зошити смерті.
- Степан Бурєвєй, Князь Галіцкій. Ви билі достойним протівніком, Князь Стєпан.
- Пьотр із Крємєнчуґа.
- Лук'ян із Конотопа.
- Я не повстанець! Не робіть цього!
- Стой!
- Ви мене не вб'єте!
- Стрєльци!

- Йєщо кто-то с'єбать хочєт?
- Подожді. Вот ти. Шаг впєрьод. Ти кто?

Лях (Altmer)
Етнічний житель Сибіру (Argonian)
Єврей (Bosmer)
Німець (Breton)
Циган (Dunmer)
Імперець/♥♥♥♥♥♥♥ (Imperial)
Джиґіт (Khajiit)
Українець (Nord)
Татарин (Orc)
Румун (Redguard)"