https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=1688890347
Фінальна частина ісорії Еціо Аудіторе, для багатьох стала досить спірною. Та це і не дивно. Розробникам дали всього 11 місяців на розробку, щоб встигнути випускати ігри про асасинів кожного року, і вони просто не встигли придумати цікаві нововведення і реалізувати усі задумки. Що й говорити, коли головною фішкою гри стали бомби, різних видів і призначень, без яких можна спокійно пройти гру і навіть не згадати, що ті бомби потрібні. Але, особисто мені Assassin's Creed Revelations дуже подобається і я постараюсь пояснити чому.

Почну по порядку. В грі змінилася головна музична тема, її написав композитор Lorne Balfe. І особисто мені вона дуже подається. Вона така, по-хорошому сумна і вводить мене в легку меланхолію. Також сумно стає і від усвідомлення того, що це закінчення історії Еціо, а також Альтаїра (героя першої частини серії). Jesper Kyd теж приймав участь у написанні саундтреку до гри, тож всі мають бути задоволені, з музикою все в нормі. Графіку ще трошки підтягнули, і вона анітрохи не відстає від Assassin's Creed Brotherhood . І навіть зараз, в 2019 році, виглядає симпатично.

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=1720118341
По сюжету Еціо вже 52, а він і в свої роки, хвацько махає мечем і ганяє наввипередки по дахам! Він шукає бібліотеку Альтаїра, яка знаходиться в Масіафі, щоб знайти там відповіді на свої питання. Та для того, аби її відкрити, потрібно знайти всі ключі від блокуючого механізму, на яких виявилися записані спогади Альтаїра. Саме через спогади в цих ключах і розповідається, що було до і після першої Assassin's Creed, з її головним героєм. І от за розповідь про те, що сталося з Альтаїром, я готовий пробачити розробникам все і кажу їм велике ДЯКУЮ! Мені, ще з моменту закінчення першої частини, було цікаво, що з ним далі сталося. А момент, коли Еціо заходить у бібліотеку, грає та сама меланхолічна музика і… Це потрібно самому відчути, не буду спойлерити. Є в грі іще один момент, який мені сильно запам’ятався. Еціо маскується під менестреля, щоб проникнути в закриту зону і там співає такі кумедні пісні, в яких можна впізнати моменти з попередніх частин. Ще мені подобається, що головний герой став більш мудрим і розсудливим, хоча в розмові з жінками він залишився таким же красномовним як і в молодості:)

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=1710086510
В Revelations, як і в Brotherhood, потрібно вербувати нових людей в братство. Все як і в минулій частині, тільки тепер це не просто, підійшов і допоміг відбитися від вартових, а в кожного своя маленька історія. Дрібничка, а приємно.

Є в грі і мінуси. Це і всіма розкритикована механіка оборони району, в стилі tower defence. Визнаю, вона не надто вдала, але особисто мені не заважала. Це і відомі вишки від Ubisoft. От вони, дійсно вже напрягали, бо це вже 4 частина в серії і вишок було відкрито вже дуже багато.

Мультиплеєр. Ледь не забув, що він тут є, а все тому, що я не зміг в нього зіграти. Нікого немає онлайн, тож і опробувати його немає змоги. Та я думаю він такий самий, як і в Assassin's Creed Brotherhood, ну можливо з мінімальними відмінностями.

Що ж, подобається мені Assassin's Creed Revelations, не зважаючи на думку багатьох. І коли мені знову захочеться згадати історію Еціо Аудіторе да Фіренце, я буду знову і знову перепроходити ігри трилогії, які присвячені моєму улюбленому персонажу всієї серії Assassin's Creed.

PS: якщо бажаєте дізнатися, чим завершується історія Еціо, рекомендую подивитися короткий анімаційний фільм Assassin's Creed Embers

Originally posted by Еціо Аудіторе да Фіренце:

Коли я був юнаком, у мене була свобода, але я її не бачив.
Я мав час, але не знав цього.
І в мене була любов, але я її не відчував.
Минуло багато десятиліть, перш ніж я зрозумів значення всіх трьох.
І тепер, на заході мого життя це розуміння перейшло в стримування.
Любов, свобода і час... колись, такі одноразові - зараз це паливо, яке рухає мене вперед.
І любов особливо, mio caro.
За вас, наші діти, наші брати і сестри.
І за величезний і чудовий світ, який дав нам життя.
І змушує нас гадати.
Нескінченно люблю, Міа Софія.
Назавжди ваш, Еціо Аудіторе.

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=1688890347 Фінальна частина ісорії Еціо Аудіторе, для багатьох стала досить спірною. Та це і не дивно. Розробникам дали всього 11 місяців на розробку, щоб встигнути випускати ігри про асасинів кожного року, і вони просто не встигли придумати цікаві нововведення і реалізувати усі задумки. Що й говорити, коли головною фішкою гри стали бомби, різних видів і призначень, без яких можна спокійно пройти гру і навіть не згадати, що ті бомби потрібні. Але, особисто мені Assassin's Creed Revelations дуже подобається і я постараюсь пояснити чому. Почну по порядку. В грі змінилася головна музична тема, її написав композитор Lorne Balfe. І особисто мені вона дуже подається. Вона така, по-хорошому сумна і вводить мене в легку меланхолію. Також сумно стає і від усвідомлення того, що це закінчення історії Еціо, а також Альтаїра (героя першої частини серії). Jesper Kyd теж приймав участь у написанні саундтреку до гри, тож всі мають бути задоволені, з музикою все в нормі. Графіку ще трошки підтягнули, і вона анітрохи не відстає від[url=https://steamcommunity.com/profiles/76561198376707039/recommended/48190/] Assassin's Creed Brotherhood [/url]. І навіть зараз, в 2019 році, виглядає симпатично. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=1720118341 По сюжету Еціо вже 52, а він і в свої роки, хвацько махає мечем і ганяє наввипередки по дахам! Він шукає бібліотеку Альтаїра, яка знаходиться в Масіафі, щоб знайти там відповіді на свої питання. Та для того, аби її відкрити, потрібно знайти всі ключі від блокуючого механізму, на яких виявилися записані спогади Альтаїра. Саме через спогади в цих ключах і розповідається, що було до і після першої Assassin's Creed, з її головним героєм. І от за розповідь про те, що сталося з Альтаїром, я готовий пробачити розробникам все і кажу їм велике ДЯКУЮ! Мені, ще з моменту закінчення першої частини, було цікаво, що з ним далі сталося. А момент, коли Еціо заходить у бібліотеку, грає та сама меланхолічна музика і… Це потрібно самому відчути, не буду спойлерити. Є в грі іще один момент, який мені сильно запам’ятався. Еціо маскується під менестреля, щоб проникнути в закриту зону і там співає такі кумедні пісні, в яких можна впізнати моменти з попередніх частин. Ще мені подобається, що головний герой став більш мудрим і розсудливим, хоча в розмові з жінками він залишився таким же красномовним як і в молодості:) https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=1710086510 В Revelations, як і в Brotherhood, потрібно вербувати нових людей в братство. Все як і в минулій частині, тільки тепер це не просто, підійшов і допоміг відбитися від вартових, а в кожного своя маленька історія. Дрібничка, а приємно. Є в грі і мінуси. Це і всіма розкритикована механіка оборони району, в стилі tower defence. Визнаю, вона не надто вдала, але особисто мені не заважала. Це і відомі вишки від Ubisoft. От вони, дійсно вже напрягали, бо це вже 4 частина в серії і вишок було відкрито вже дуже багато. Мультиплеєр. Ледь не забув, що він тут є, а все тому, що я не зміг в нього зіграти. Нікого немає онлайн, тож і опробувати його немає змоги. Та я думаю він такий самий, як і в Assassin's Creed Brotherhood, ну можливо з мінімальними відмінностями. Що ж, подобається мені Assassin's Creed Revelations, не зважаючи на думку багатьох. І коли мені знову захочеться згадати історію Еціо Аудіторе да Фіренце, я буду знову і знову перепроходити ігри трилогії, які присвячені моєму улюбленому персонажу всієї серії Assassin's Creed. PS: якщо бажаєте дізнатися, чим завершується історія Еціо, рекомендую подивитися короткий анімаційний фільм [url=https://www.youtube.com/watch?v=VZ6lIW9Ls30] Assassin's Creed Embers [/url] [quote=Еціо Аудіторе да Фіренце] Коли я був юнаком, у мене була свобода, але я її не бачив. Я мав час, але не знав цього. І в мене була любов, але я її не відчував. Минуло багато десятиліть, перш ніж я зрозумів значення всіх трьох. І тепер, на заході мого життя це розуміння перейшло в стримування. Любов, свобода і час... колись, такі одноразові - зараз це паливо, яке рухає мене вперед. І любов особливо, mio caro. За вас, наші діти, наші брати і сестри. І за величезний і чудовий світ, який дав нам життя. І змушує нас гадати. Нескінченно люблю, Міа Софія. Назавжди ваш, Еціо Аудіторе. [/quote]