FlatOut 2 - це гра-колос свого жанру. Фактично, вийшовши у 2006 році, вона стала грою-ідолом, "формулу" якої багато-хто намагався скопіювати, але на щастя, чи все ж на превеликий жаль жодного достойного конкурента вона й досі не має. Важливо зрозуміти, чому ця гра стала такою популярною в усьому світі серед кількох поколінь гравців.


Перше, що "кидається" у очі - чудовий саундтрек. У основному, у грі грають відомі хіти різних найвідоміших рок-гуртів з усього світу. Серед них зустрічаються Megadeth, Rob Zombie, Papa Roach та інші, не менш відомі у широких колах фанатів, гурти. На привеликий жаль, особливого різноманіття не варто очікувати. Фактично у грі присутні 20-25 пісень, але варто зрозуміти одину важливу річ: усі вони хітові! Не відриваючись від музикальної теми, варто розповісти про звук, власне у грі. Двигуни ревуть, водії волають... Усе чудово, тому звукова частина гри вважається однією з найкращих серед ігор. Узагалі!


Коротко про сюжет: його не має. Та й не потрібен він у такій грі. Хоча я, особисто, вважаю, що було б бажано ввести хоч якесь пояснення тому "пеклу, що тут відбувається". І повірте мені, те, що ви побачите під час заїздів, не можливо описати словами.


Як кажуть краще самому зіграти, ніж дивитися як грають інші. У грі є три основних режими. Перший з них "Звичайний заїзд". Фактично у нас є треки, які необхідно проїхати швидше од усіх. Але на треках відбувається реальна м`ясорубка. До фінішу доїжджають тільки найпрудкіші з гравців. Усе тут як і у інших подібних іграх: є нітро, є коротші шляхи, є визначена кількість кіл... Але кожен із треків - окреме випробування. Тому під час заїздів ми боремося не тільки з опонентами, а й з рельєфом мап.


Другий, але не менш важливий, режим "Дербі". Фактично це арена, чи "клітка смерті". Усі гравці потрапляють на обмежену територію, на території якої вони влаштовують невеличку війну між собою. Виграє не завжди той, хто залишиться живим, а той, хто буде "найактивнішим", той, що "надере дупу" найбільшій кількісті суперників. Доречі, уникати бою майже не можливо, адже є таймер, який відраховує час від попереднього удару: 40 секунд бою нічого не робили - дискваліфікація. Режим один з найкращи, націкавіших і найдинамічніши в усій грі.

Третій режим - "Режим випробувань". Чи як там ще його можна назвати. Він полягає у тому, що ми повинні виконати певні дії з водієм! Наприклад: як вам бейсбол чи баскетбол водіями? Цікава ідея, як на мене, але мені цей режим подобається найменше, хоча саме він вважається знаковим для серії. Як кажуть: "На колір і смак фломастери бувають різними".

Декілька слів про графіку: вона чудова. Не зважаючи на те, що грі вже 8 років, виглядає вона чудово. Єдине, що не сподобалося - "не дороблена до кінця" фізика поведінки машин. Але вона усе одно чудова, зважаючи на вік гри.

Важливою частиною гри є мультиплеєр. Але, на жаль, офіційні сервери відключені, тому доводиться розшукувати обхідні шляхи. Зараз у мережі є багато відповідних посібників - не пропадете. У мультиплеєрі криється самий сік гри. Суперництво з реальними людьми - це те, що затримає вас на кількадесят годин.

Також раджу вам не забувати про наявні чіт-коди, адже завдяки ним можна розблокувати деякі цікаві автомобілі. Раджу звернути на це увагу - трохи зайвого фану.

У підсумку хотів би відзначити лише одну річ: гра варта своїх грошей. Вона актуальна сьогодні, і, напевне, буде актуальна й завтра. Просто спробуйте цю гру, навіть, якщо ви не бавитеся у різноманітні перегони на кштал "Жаги Швидкості". Повірте, не помилитеся.

FlatOut 2 - це гра-колос свого жанру. Фактично, вийшовши у 2006 році, вона стала грою-ідолом, "формулу" якої багато-хто намагався скопіювати, але на щастя, чи все ж на превеликий жаль жодного достойного конкурента вона й досі не має. Важливо зрозуміти, чому ця гра стала такою популярною в усьому світі серед кількох поколінь гравців. Перше, що "кидається" у очі - чудовий саундтрек. У основному, у грі грають відомі хіти різних найвідоміших рок-гуртів з усього світу. Серед них зустрічаються Megadeth, Rob Zombie, Papa Roach та інші, не менш відомі у широких колах фанатів, гурти. На привеликий жаль, особливого різноманіття не варто очікувати. Фактично у грі присутні 20-25 пісень, але варто зрозуміти одину важливу річ: усі вони хітові! Не відриваючись від музикальної теми, варто розповісти про звук, власне у грі. Двигуни ревуть, водії волають... Усе чудово, тому звукова частина гри вважається однією з найкращих серед ігор. Узагалі! Коротко про сюжет: його не має. Та й не потрібен він у такій грі. Хоча я, особисто, вважаю, що було б бажано ввести хоч якесь пояснення тому "пеклу, що тут відбувається". І повірте мені, те, що ви побачите під час заїздів, не можливо описати словами. Як кажуть краще самому зіграти, ніж дивитися як грають інші. У грі є три основних режими. Перший з них "Звичайний заїзд". Фактично у нас є треки, які необхідно проїхати швидше од усіх. Але на треках відбувається реальна м`ясорубка. До фінішу доїжджають тільки найпрудкіші з гравців. Усе тут як і у інших подібних іграх: є нітро, є коротші шляхи, є визначена кількість кіл... Але кожен із треків - окреме випробування. Тому під час заїздів ми боремося не тільки з опонентами, а й з рельєфом мап. Другий, але не менш важливий, режим "Дербі". Фактично це арена, чи "клітка смерті". Усі гравці потрапляють на обмежену територію, на території якої вони влаштовують невеличку війну між собою. Виграє не завжди той, хто залишиться живим, а той, хто буде "найактивнішим", той, що "надере дупу" найбільшій кількісті суперників. Доречі, уникати бою майже не можливо, адже є таймер, який відраховує час від попереднього удару: 40 секунд бою нічого не робили - дискваліфікація. Режим один з найкращи, націкавіших і найдинамічніши в усій грі. Третій режим - "Режим випробувань". Чи як там ще його можна назвати. Він полягає у тому, що ми повинні виконати певні дії з водієм! Наприклад: як вам бейсбол чи баскетбол водіями? Цікава ідея, як на мене, але мені цей режим подобається найменше, хоча саме він вважається знаковим для серії. Як кажуть: "На колір і смак фломастери бувають різними". Декілька слів про графіку: вона чудова. Не зважаючи на те, що грі вже 8 років, виглядає вона чудово. Єдине, що не сподобалося - "не дороблена до кінця" фізика поведінки машин. Але вона усе одно чудова, зважаючи на вік гри. Важливою частиною гри є мультиплеєр. Але, на жаль, офіційні сервери відключені, тому доводиться розшукувати обхідні шляхи. Зараз у мережі є багато відповідних посібників - не пропадете. У мультиплеєрі криється самий сік гри. Суперництво з реальними людьми - це те, що затримає вас на кількадесят годин. Також раджу вам не забувати про наявні чіт-коди, адже завдяки ним можна розблокувати деякі цікаві автомобілі. Раджу звернути на це увагу - трохи зайвого фану. У підсумку хотів би відзначити лише одну річ: гра варта своїх грошей. Вона актуальна сьогодні, і, напевне, буде актуальна й завтра. Просто спробуйте цю гру, навіть, якщо ви не бавитеся у різноманітні перегони на кштал "Жаги Швидкості". Повірте, не помилитеся.